Бугринська церква як архітектурна пам’ятка
Храм – особливий дім, присвячений Богу, в якому проводяться богослужіння.
Церква с.Бугрин розташована на пагорбі, формуючи виразну архітектурно-ландшафтну домінанту. Розміщена в центральній частині села, а її територія межує з рядовою житловою забудовою. Об’єм храму витягнутий вздовж головної осі. Композиція побудована на протиставленні слабопочленованого нижнього ярусу та складного завершення. Цим завершенням є надзвичайно красиві й миловидні куполи, які зображують та символізують небо. У Свято-Вознесенський церкві їх п’ять (не рахуючи куполу над дзвіницею). Це символізує Ісуса Христа та чотирьох євангелістів. Кожен купол закінчуються вгорі главою, на якій встановленй хрест, у славу глави церкви – Ісуса Христа. Над входом до храму побудована дзвінниця (надбудова, на якій знаходяться дзвони). Дзвіниця Бугринської церкви була добудована в 1891 році із західної сторони. За архітектурним стилем Бугринський Свято-Вознесенський храм належить до візантійського стилю.
При вході у церкву і ззовні влаштовується паперть (ґанок). Усередині храм, як і всі православні храми, ділиться на три частини: притвор, середня частина, вівтар. У вівтарі знаходиться найголовніше місце у храмі – святий престол. Вівтар відокремлений від середньої частини храму іконостасом, що складається з двох рядів ікон і має троє врат.
На даний момент церква одноповерхова, дерев’яна, чотиризрубна, безстовпна, п’ятикупольна, на кам’яному фундаменті, з восьмигранним склепінням, вкрита жестю. При ній є дзвіниця з одним куполом, сходи до якої розташовані в притворі. Там же розташовані сходи на хори. Церква повернена вівтарем до сходу.
Габаритні розміри: довжина – 25,10 м, ширина – 12,50 м, висота (до підхрестового яблука) – 18,80 м. Церкву будували російські майстри. Збудована вона із соснових колод, майже без цвяхів, зроблена в «замках». Зовні облицьована горизонтально покладеними дошками. Щоб дощ, сніг не проникав до основи, дошки покладені у фельц: нижня частина верхньої дошки заходить краєм на верхню частину нижньої дошки. Таким чином не псується матеріал основної будівлі. Фасад пофарбований у блакитний колір.Вікна будівлі, зроблені у вигляді арки, оздоблені лиштвами нескладного профілю з кілевидним завершенням, карнизи складного профілю по периметру будівлі.
Окрім головного входу, який знаходиться на західній частині храму, є два бічні – північний та південний. Перед цими входами прибудовані ґанки на стовпчиках.Церковне подвір’я вимощене малогабаритною бетонною плиткою та вкрите газоном. Озеленення навколо храму представляють могутні дуби, старі клени, ошатні ялинки. Також біля церкви є квітники, які доглядають прихожани.
Церква є виразним зразком храмового зодчества Волині кінця XIX ст. з вдалим заcтосуванням елементів неоросійського стилю.
