П`ятниця, 17.11.2017, 20:16 Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пясецька Майя

 

 

Учениця 9-А класу. У вільний час любить малювати, співати, танцювати та слухати музику. Займається у школі мистецтв (фортепіано) та у гуртку вокального співу. Мріє стати музикантом. Перший вірш написала у 4 класі. У поетичних творах втілює власні мрії та фантазії.

 

Кобзареві 

Він писав для нас усіх

І навчав нас жити;

Розділяти печаль, сміх,

Країні служити;

Батьківщину поважать,

Рідних і найближчих,

І у праці досягти

Успіхів найвищих.

Не здаватися, іти,

Не втрачати часу,

Добрим словом пригадать

Шевченка Тараса.


 

Про Україну 

У блакитнім небі прапор майорить,

Жита колосяться, трави і покоси…

Згадую Вкраїну кожну світлу мить,

ЇЇ гарні очі, золотисті коси.

У далеких гаях, у широких луках

Наша пісня грає голосна

В мелодійних нотах, у приємних звуках

Нам дарує благодать вона.

Бачу герб далеко десь у хмарах лине,

Нашу Україну славить скрізь навкруг,

Там летить лелека наш, із України,

І сідає з клекотом на луг.


 

                    Пташиний спів 

                     У гаю пташки співають,

                     Кожну ноту промовляють.

                     Пісня ллється –

                     Гай сміється.

                     Сонце теплеє радіє,

                      Хмарка небо світле криє

                    У гаю, неначе свято,

                        В літній день пташок багато.

                         Кожна з них талант свій має

                         Голос ніжний не ховає.

                        Бо птахи – народ співучий

                     І співати він нас учить.

 

Солов'ї

Солов'ї, солов'ї,

Заспівайте ви землі,

Роси розілліть холодні

І розсипте по траві.

 

Розмахніть крилом незгоди,

Подаруйте світло всім.

Проясніть хмурі погоди,

Занесіть здоров'я в дім.

 

Своїм голосом величним

Ви летіть у синю даль.

І у гай нас всіх покличте,

Щоб розвіяти печаль.


 

Скоро літо 

Іще недавно ішов сніг

І падав на долоні,

Усе навколо, мов у сні,

усе, немов в полоні.

Зима чарівна заміта

Усі сади й дороги

І у мороз все запліта:

І вікна, і пороги.

Та вже іде до нас тепло,

Зиму воно прогнало;

І холоду як не було –

Все попливло, розтало.

Весна, дівчина молода,

Закидала нас цвітом;

Тече струмочками вода

І каже: "Скоро літо!"


 
Copyright MyCorp © 2017 | Безкоштовний хостинг uCoz