Людина відкритої душі                                                                            

   

  Живіте по Божих Заповітах

                                                                                                                                                                                                                                               Щодня багатійте у Бозі.

Хай церкви Господньої світло

Вам світить яскраво в дорозі.

 

І будьте завжди терпеливі,

І сійте зерно Заповіту,

Щоб щедро Господняя нива

Врожаїлась в грішному світі.

           Минають роки, але ми завжди пам’ятаємо Сильвестра Лукашевича Матвійчука – людину Великої Душі – поета нашої землі, нашого краю.

  С.Л. Матвійчук народився 12.08.1947 р. в селі Новоставці Гощанського району на Рівненщині. В 1965р. закінчив 11 класів Бугринської середньої школи. Після закінчення школи працював монтажником у місті Запоріжжі. Служив у військово-морському флоті. Закінчив сільськогосподарський технікум у місті Рівному за спеціальністю промислове та цивільне будівництво. Працював інструктором по спорту в колгоспі «Зоря комунізму» в селі Бугрин, монтажником та майстром на будівництві Рівненської АЕС. Потім працював оператором на Рівненській АЕС. Коли вийшов на заслужений відпочинок переїхав в своє рідне село Новоставці.

          Щодо літературної творчості, то С.Л. Матвійчук був одним із членів міського (першого!) літературного об’єднання «Фотон». Його  вірші друкувались як у місцевій та обласній періодиці, так і в колективних літературних збірниках, альманахах: «Енергія сердець», «За вольную волю», «Барви Надстир’я», «Дзвони Пам’яті», «Побачення з Поліссям», «Зорі над Стиром». У 2004 році окремими книгами побачили світ збірки Сильвестра Лукашевича «Дорога до Храму», «І Все, що в серці проросло». Після смерті вийшла збірка «Врятуй і збережи», яку видала його сім’я.

          Чудова, талановита, щедро обдарована, душевно тонка з відтінком смутку і неспокою людина, яка серцем вболівала за рідний край. Писала свої вірші від щирого серця. Немає такої теми, щоб Сильвестр Лукашович не торкнувся її своєю душею. Всю свою любов він виливав у своїх віршах. Багато його віршів і Псалмів покладено на музику, яку написав Шевчук Василь Павлович.

        Зовні завжди спокійний, серйозний, з вічно печальною тихою задумою на чолі, 16-го листопада С.Л. Матвійчук помер у Києві, де мали йому робити операцію на серці. Поховано поета в його рідному селі, на Батьківщині.

         До уваги читачів останній вірш Сильвестра Лукашевича, написаний в жовтні 2008 року на клапті паперу в лікарняних палатах.

   «Все починається з Хреста!»

І сонце й дощ, сніги й вітри,

Багряна осінь золота,

Що в серці радістю горить –

Все починається з Хреста!

 

Дороги наші і стежки,

І ця травиночка проста,

І плескіт чистої ріки

Теж починаються з Хреста!

 

Надія, віра і любов,

І будні наші і свята

Із щастя, смутку і турбот

Теж починаються з Хреста!

 

І зрозумів, нарешті, я –

В людини є одна мета:

Початок вічного життя

В нас починається з Хреста!